птах

  • 121канарка — и, ж. Співочий птах яскраво жовтого кольору, завезений до Європи з Канарських островів; у нас відомий як хатній птах …

    Український тлумачний словник

  • 122клекотати — очу/, о/чеш і клекоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Видавати переривчастий звук (про деяких великих птахів). 2) Бурхати, вирувати, шумувати (про рідину). || Кипіти з шумом. 3) безос. Глухо булькотіти (в горлі, у грудях за хворобливого стану). 4)… …

    Український тлумачний словник

  • 123копчиковий — а, е: •• Ко/пчикова за/лоза парна шкірна залоза птахів, маслянистий секрет якої служить для змащування пір я птахів …

    Український тлумачний словник

  • 124кублитися — люся, лишся; мн. ку/бляться; недок. 1) Порпатись у м якому ґрунті, соломі тощо, зазвичай роблячи заглиблення (про птахів, плазунів і т. ін.). || Сідати, вмощуватись у гнізді (про птахів). 2) Влаштовувати кубло, гніздо; гніздитися (у 1 знач.). 3)… …

    Український тлумачний словник

  • 125куприк — а, ч., анат. Нижня кінцева частина хребта у людини, деяких ссавців і птахів. || Страва з цієї частини хребта тварин, птахів …

    Український тлумачний словник

  • 126кури — е/й, мн. Загальна назва свійських птахів родини курячих; курки й півні. || М ясо цих птахів; курятина …

    Український тлумачний словник

  • 127куріпка — и, ж. 1) Народна назва кількох видів птахів ряду курячих. || М ясо цих видів птахів як їжа. 2) діал. Курка …

    Український тлумачний словник

  • 128могильник — а, ч. 1) Той, хто копає могили (у 1 знач.). 2) перен. Той, хто несе загибель кому , чому небудь, знищує когось, щось. 3) Стародавнє кладовище. 4) Жук, що живиться падлом і відкладає яйця на трупи дрібних звірків і птахів. 5) Птах родини… …

    Український тлумачний словник